Україна у 2025 році зафіксувала помітне скорочення обсягів експорту залізної руди — приблизно на 8% у порівнянні з попереднім роком. Такі тенденції випливають з актуальних даних митної статистики, які свідчать про складну ситуацію для однієї з ключових експортних галузей країни. Падіння поставок стало наслідком поєднання зовнішніх і внутрішніх факторів, що продовжують тиснути на гірничо-металургійний комплекс.
Аналітики зазначають, що одним із головних чинників зменшення експорту є ослаблення попиту на світових ринках. Передусім це стосується азійського регіону, де металургійні підприємства змушені коригувати виробничі плани через зниження цін на сировину та загальне уповільнення темпів виплавки сталі. У таких умовах закупівлі залізної руди стають менш активними, що безпосередньо відбивається на експортних показниках країн-постачальників, зокрема й України.
Водночас негативну роль відіграють і внутрішні обмеження. Частина українських гірничодобувних підприємств працює в ускладненому режимі через нестабільне енергопостачання, дефіцит ресурсів та необхідність оптимізувати виробничі витрати. До цього додаються труднощі з транспортуванням готової продукції, які стримують можливості нарощування поставок навіть за наявності контрактів.
Окремої уваги потребує логістичний аспект. Морські шляхи експорту функціонують із низкою обмежень, що впливає на швидкість і вартість доставки. Залізнична інфраструктура, своєю чергою, залишається перевантаженою, а пропускна спроможність окремих напрямків не відповідає потребам експортерів. У таких умовах компанії змушені шукати альтернативні маршрути та переглядати умови співпраці з іноземними партнерами.
Попри складну кон’юнктуру, українські виробники намагаються зберігати позиції на традиційних ринках збуту, зокрема в країнах Європейського Союзу та на Близькому Сході. Для цього вони адаптують експортні стратегії, коригують обсяги постачань і переглядають довгострокові контракти з урахуванням нових реалій.
Експерти не виключають, що у разі поступової стабілізації глобального попиту та покращення логістичних умов у 2026 році можливе часткове відновлення експорту залізної руди. Водночас наголошується: без інвестицій у модернізацію виробництва, енергетичну стійкість та розвиток транспортної інфраструктури галузі буде складно утримувати конкурентні позиції на світовому ринку в середньостроковій перспективі.