Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито погодилися припинити атаки на енергетичні об’єкти одна одної. За версією американського президента, домовленість має бути взаємною: Київ утримуватиметься від ударів по російській енергетичній інфраструктурі, а Москва — по українській.
Про це Трамп повідомив 14 вересня у своїй соціальній мережі Truth Social. Водночас на момент його заяви не було оприлюднено детального документа з умовами такого мораторію, термінами його дії та механізмом контролю за виконанням домовленостей.
Тема ударів по енергетичній інфраструктурі залишається однією з ключових у війні. Російські війська протягом повномасштабного вторгнення систематично атакували українські електростанції, підстанції та інші об’єкти енергосистеми. Україна, зі свого боку, в останні місяці активізувала далекобійні атаки на російські нафтопереробні підприємства та інші об’єкти, пов’язані з паливним сектором.
Київ пов’язав припинення ударів із діями Росії
Позиція України щодо можливого енергетичного перемир’я виявилася обережнішою за формулювання американського президента. Володимир Зеленський заявив про готовність Києва до взаємного припинення атак, якщо партнери зможуть забезпечити реальне виконання аналогічних зобов’язань російською стороною.
Йдеться не лише про електроенергетику. Українська сторона порушувала питання захисту інших енергетичних об’єктів, критичної інфраструктури та маршрутів постачання продовольства. Таким чином, Київ пов’язує власне утримання від ударів із фактичним припиненням російських атак на відповідні українські об’єкти.
Згодом Кремль позитивно відреагував на американську ініціативу щодо взаємного мораторію. Водночас російська сторона додатково порушила питання безпеки морського експорту та санкцій проти РФ.
Практичне виконання потенційної домовленості залишається окремим питанням. Уже після заяви Трампа сторони продовжували повідомляти про удари по об’єктах, пов’язаних з енергетикою. Це вказує на те, що політичні заяви про можливий мораторій не означають автоматичного припинення таких атак без узгодженого механізму його реалізації.
Трамп пов’язав ситуацію з цінами на дизель
Окремо президент США прокоментував подорожчання дизельного пального на світовому ринку. Трамп стверджує, що основною причиною зростання цін стала російсько-українська війна, а не конфлікт на Близькому Сході.
Раніше він закликав Україну припинити удари по російських об’єктах, пов’язаних із виробництвом дизельного пального. На думку американського президента, атаки на нафтопереробні підприємства РФ скорочують доступні обсяги пального та створюють додатковий тиск на міжнародний ринок.
Схожу позицію висловлював міністр фінансів США Скотт Бессент. Він заявляв, що українські атаки на російську нафтову інфраструктуру є одним із чинників, які впливають на глобальні ціни на енергоносії.
Водночас ситуація на світовому паливному ринку залежить від ширшого набору факторів. Серед них — війна та скорочення переробних потужностей у Росії, перебої з постачанням із Близького Сходу, стан нафтопереробної галузі та порушення традиційних торговельних маршрутів.
Мораторій потребує практичного підтвердження
Заява Трампа створила очікування щодо можливого зниження інтенсивності атак на енергетичну інфраструктуру, однак ключовим залишається фактичне виконання домовленостей обома сторонами. Без чітких умов, механізму контролю та підтвердження припинення ударів говорити про стабільний режим взаємного утримання від атак поки передчасно.
Для України питання має особливе значення напередодні холодного сезону, оскільки пошкодження генерації та електромереж безпосередньо впливають на стабільність енергопостачання. Для Росії припинення українських далекобійних атак може зменшити ризики для нафтопереробної промисловості, яка забезпечує пальним внутрішній ринок та формує частину експортних надходжень.
Тому подальший розвиток ситуації залежатиме не стільки від самої заяви Вашингтона, скільки від того, чи припиняться атаки на практиці та чи буде визначено зрозумілий формат взаємних зобов’язань.