Угорщина оголосила, що передасть свій внесок до Європейського фонду миру не Україні, а Лівану. Йдеться про 600 млн форинтів — приблизно 1,5 млн євро. Про таке рішення 14 листопада повідомив глава МЗС Угорщини Петер Сіярто у своєму дописі у Facebook, підкресливши, що для Будапешта зараз пріоритетом є стабільність у регіонах Близького Сходу.
За словами міністра, Угорщина вважає, що національна безпека країни напряму пов’язана з тим, наскільки спокійною та передбачуваною буде ситуація в Лівані. Після розмови зі своїм ліванським колегою Юсефом Раггі, Сіярто заявив, що уряд прийняв рішення не спрямовувати фінансування на озброєння українських сил оборони в межах EPF, а переорієнтувати гроші на посилення ліванської армії. «Ми погодилися, що мир у регіоні неможливий без сильного та стійкого Лівану. Саме тому наша частка з Фонду миру піде на підтримку їхніх збройних сил», — написав дипломат.
Це не перша заява Будапешта щодо скорочення чи відмови від підтримки України. Перед цим Сіярто публічно вимагав припинити фінансування Києва, посилаючись на корупційний скандал у вітчизняному енергетичному секторі. А прем’єр-міністр Віктор Орбан узагалі заявив, що через останні події Угорщина більше не бачить сенсу у виділенні Україні будь-якої фінансової допомоги.
Україна відповіла різко. Представник МЗС Георгій Тихий заявив, що Орбан не має морального права дорікати Києву корупцією, адже «сам неодноразово фігурував у гучних корупційних історіях і довів Угорщину до статусу найбіднішої країни ЄС». За його словами, подібні закиди з боку Будапешта виглядають цинічно на фоні власних проблем із правовою системою та прозорістю влади.
Контекст, на який посилається Угорщина, пов’язаний зі справою «Мідас». 10 листопада НАБУ та САП заявили про викриття великої корупційної мережі в українському енергосекторі. Розслідування триває ще з літа 2024 року: слідчі встановили, що посадовці та бізнесмени організували систему отримання відкатів від підрядників НАЕК «Енергоатом» у розмірі 10–15% від вартості укладених контрактів.
За даними правоохоронців, гроші проходили через «бек-офіс» у центрі Києва, де здійснювалася їх легалізація. Слідство оцінює обсяги відмивання приблизно у 100 млн доларів. Будівля, де працював цей офіс, належить родині Андрія Деркача — колишнього народного депутата України, який нині є сенатором у РФ.
Попри те, що українська сторона активно співпрацює зі слідством і демонструє готовність очищати сектор державних підприємств від корупційних схем, рішення Угорщини використати внесок EPF на інші цілі свідчить про подальше погіршення угорсько-українських відносин. Для ЄС це також може стати черговим приводом для дискусій щодо того, як саме Угорщина використовує європейські механізми безпеки та чи відповідають її дії загальній політиці блоку.