Німеччина істотно розширює фінансову та оборонну підтримку України у межах проєкту державного бюджету на 2026 рік — про це пише Tagesschau. Після майже безперервного 15-годинного засідання бюджетний комітет Бундестагу погодив оновлені параметри фінансування, і найпомітніша зміна стосується саме допомоги Києву. На тлі дискусій усередині коаліції та загального перегляду оборонної політики ФРН, уряд вирішив збільшити обсяги підтримки з попередніх 8,5 млрд євро до 11,5 млрд. Додаткові три мільярди планують направити винятково на посилення оборонних спроможностей України.
Німецькі медіа зазначають, що ухвалення бюджетного проєкту було результатом довгої узгоджувальної процедури — переговори тривали всю ніч і завершилися лише вранці 14 листопада. Саме під час цих дискусій Міністерство фінансів запропонувало переглянути структуру оборонних видатків і вивільнити додатковий ресурс для України шляхом часткового послаблення обмежень на військові витрати. У підсумку Міноборони оголосило: сума у 11,5 млрд євро стане найбільшим внеском ФРН для підтримки Збройних сил України за весь час повномасштабної війни.
За інформацією Tagesschau, кошти спрямують на ті напрямки, які є критично важливими для української армії в умовах постійних атак РФ: закупівлю артилерійських боєприпасів, ударних і розвідувальних дронів, броньованої техніки, а також двох додаткових систем протиповітряної оборони Patriot. Саме комплекси ППО останніми роками стали однією з найзатребуваніших позицій у списку військової допомоги, адже вони дозволяють суттєво посилити захист від російських ракетних обстрілів і ударів «Шахедами».
Ще у попередніх публікаціях ЗМІ повідомляли, що коаліція розглядала можливість збільшення фінансування оборонної підтримки України до понад 11 млрд євро, але до останнього моменту існували сумніви, чи вдасться знайти кошти без урізання інших статей бюджету. Погоджене рішення свідчить: ФРН робить ставку на довгострокове посилення української оборони й одночасно демонструє союзникам готовність нарощувати власну відповідальність у сфері європейської безпеки.
На цьому фоні урядові партії також узгодили спірне питання щодо реформування системи військової служби в Німеччині. Після тривалих дебатів політики дійшли компромісу щодо так званої гібридної моделі: вона передбачає добровільне проходження служби, але залишає можливість швидкого запровадження обов’язкового призову у разі різкого загострення безпекової ситуації. Фактично це перший серйозний крок до переосмислення ролі Бундесверу й адаптації німецької оборонної політики до нових реалій, що змінилися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У Німеччині не приховують: ухвалені бюджетні рішення напряму пов’язані з війною РФ проти України та зростаючими ризиками для європейської безпеки. Саме ці загрози стали причиною того, що питання військової допомоги Києву та зміцнення власних оборонних спроможностей опинилися серед ключових пріоритетів формування бюджету–2026.