Франція, Німеччина та Велика Британія активізували консультації щодо створення європейського формату для потенційних переговорів про завершення війни в Україні. Париж, Берлін і Лондон прагнуть заздалегідь узгодити позиції, щоб Європа мала реальний вплив на дипломатичний процес і не опинилася перед уже погодженими рішеннями.
Головне занепокоєння європейських столиць пов’язане з можливістю прямих домовленостей між Вашингтоном і Москвою. У такому сценарії питання, що безпосередньо стосуються майбутньої архітектури безпеки континенту, можуть обговорюватися без повноцінної участі європейських держав.
Про підготовку нового переговорного механізму повідомляє The New York Times, посилаючись на європейських посадовців і дипломатів. За їхніми словами, три держави координують дії, щоб гарантувати Європі місце за столом у разі початку предметного дипломатичного процесу щодо України.
Париж і Берлін координують спільну позицію
Найактивнішу роль у формуванні майбутньої переговорної моделі наразі відіграють Франція та Німеччина. Представники цих держав намагаються визначити спільні принципи, на яких могла б ґрунтуватися позиція європейських союзників під час можливих консультацій із США, Україною та іншими учасниками.
Велика Британія також бере участь у цьому процесі, однак діє обережніше. Лондон прагне зберегти тісну координацію з європейськими партнерами й водночас не допустити погіршення відносин із президентом США Дональдом Трампом. Для британської дипломатії американський напрям залишається одним із ключових у питаннях оборони та трансатлантичної безпеки.
Європейські чиновники наголошують, що врегулювання російсько-української війни неможливо розглядати виключно як питання відносин Вашингтона, Москви та Києва. Наслідки потенційної угоди визначатимуть безпекову ситуацію на континенті на роки вперед, тому європейські держави прагнуть безпосередньо впливати на майбутні рішення.
Одним із головних завдань стає недопущення сценарію, за якого США та Росія досягнуть принципових домовленостей без консультацій із союзниками. У європейських столицях хочуть мати можливість не просто отримувати інформацію про перебіг переговорів, а брати участь у визначенні умов потенційного врегулювання.
Водночас дипломати поки не бачать достатніх сигналів, які б свідчили про готовність президента Росії Володимира Путіна перейти до предметних переговорів. Якщо дипломатичний процес усе ж розпочнеться, європейські чиновники очікують, що саме Сполучені Штати матимуть провідну роль у безпосередньому діалозі з Москвою.
До консультацій хочуть залучити більше країн
Франція, Німеччина та Велика Британія вже мають досвід тісної дипломатичної координації у форматі E3. Ці держави також становлять важливу частину так званої «коаліції охочих», учасники якої працюють над подальшою підтримкою України та можливими гарантіями її безпеки після завершення активної фази війни.
Однак обмежувати майбутній європейський переговорний формат лише трьома країнами не планують. За словами посадовців, важливу роль у консультаціях повинні отримати Польща, Італія та держави Північної Європи. Європейський Союз також має бути поінформований про перебіг дискусій та згодом безпосередньо долучитися до процесу.
Розширення кола учасників має значення через відмінності у поглядах європейських держав на відносини з Росією. Країни, які географічно розташовані ближче до РФ, традиційно приділяють більше уваги військовим загрозам та умовам майбутніх гарантій безпеки.
При цьому всередині Європи немає повної єдності щодо того, хто саме повинен представляти спільну позицію. Зокрема, частина балтійських держав не готова автоматично делегувати Франції та Німеччині право говорити від їхнього імені. Окрему позицію щодо війни та відносин із Москвою протягом тривалого часу займає й Угорщина.
Європа готується до можливого дипломатичного етапу
У британському Міністерстві закордонних справ наголосили, що обговорення майбутнього переговорного формату поки значною мірою має попередній характер. Представники Євросоюзу також не розглядають різні дипломатичні ініціативи як конкуренцію між окремими державами. Навпаки, такі контакти мають доповнювати один одного та сприяти виробленню узгодженої позиції.
Для європейських країн принциповим залишається питання того, якою буде система безпеки після потенційного завершення війни. Йдеться не лише про припинення бойових дій, а й про механізми стримування Росії, гарантії для України та здатність європейських держав реагувати на можливі нові загрози.
На цьому тлі позиція Москви поки не дає підстав очікувати швидкого дипломатичного прориву. Російська влада продовжує використовувати провоєнну риторику та пов’язує можливість завершення бойових дій із виконанням власних вимог. Це змушує європейські столиці одночасно готуватися до потенційних переговорів і зберігати підтримку України.
Таким чином, ініціатива Парижа, Берліна та Лондона передусім спрямована на те, щоб Європа увійшла в можливий переговорний процес із заздалегідь узгодженою позицією. Майбутній формат ще остаточно не сформований, однак консультації демонструють прагнення ключових європейських держав не допустити ухвалення стратегічних рішень щодо України та безпеки континенту без їхньої участі.