У кількох українських містах комунальні підприємства почали переглядати економічні показники, на основі яких формується плата за централізоване водопостачання та водовідведення. Попередні розрахунки свідчать, що в окремих громадах вартість послуг може суттєво зрости. За найбільш песимістичними сценаріями, тариф здатен наблизитися до 300 гривень за кубометр.
Як повідомляє КМДА/«Київводоканалу» наразі йдеться саме про підготовку нових розрахунків, а не про вже затверджене підвищення. Комунальні підприємства мають обґрунтувати кожну складову майбутнього тарифу, пройти необхідні внутрішні процедури та погодження. Після цього відповідні пропозиції можуть бути передані на розгляд регулятора, який оцінюватиме їхню економічну обґрунтованість.
Чому водоканали наполягають на перегляді тарифів
Однією з головних причин можливого подорожчання води комунальники називають значне збільшення витрат на забезпечення роботи систем. Водоканали потребують великих обсягів електроенергії для насосних станцій, очищення та транспортування води. Водночас дорожчають реагенти, матеріали, комплектуючі та роботи, необхідні для ремонту обладнання.
Окремою проблемою залишається технічний стан мереж. Значна частина трубопроводів експлуатується багато років і потребує капітального оновлення. Через аварії та пошкодження підприємства змушені регулярно витрачати кошти на термінові ремонти. Крім того, зношені комунікації спричиняють значні втрати води ще до того, як вона потрапляє до споживачів.
За таких умов собівартість кожного фактично доставленого кубометра поступово збільшується. Якщо чинний тариф тривалий час залишається нижчим за реальні витрати підприємства, водоканал накопичує фінансові проблеми та має дедалі менше можливостей для планового ремонту інфраструктури.
Де подорожчання води може бути найбільш відчутним
Найскладніша ситуація очікується у громадах, де системи водопостачання мають високий рівень зношеності, а підприємства витрачають значні кошти на електроенергію та ліквідацію аварій. Саме там різниця між чинною платою та реальною собівартістю послуг може виявитися найбільшою.
Комунальні служби наголошують, що перегляд тарифу розглядається не лише як спосіб покрити поточні витрати. Додаткове фінансування необхідне для заміни аварійних ділянок трубопроводів, модернізації насосного обладнання та скорочення технологічних втрат. Без таких інвестицій кількість аварій може збільшуватися, а якість і стабільність водопостачання — погіршуватися.
Водночас цифра близько 300 гривень не означає запровадження єдиного тарифу для всієї країни. Розмір платежів залежить від конкретного підприємства, стану його мереж, обсягів споживання, вартості електроенергії та інших виробничих витрат. Тому в різних містах запропоновані показники можуть істотно відрізнятися.
Остаточні тарифи мають пройти процедуру погодження
Нові розрахунки водоканалів ще не означають автоматичного збільшення сум у платіжках. Перед зміною вартості послуг відповідні пропозиції повинні пройти передбачені процедури перевірки та погодження. Регулятор має проаналізувати структуру витрат і визначити, наскільки заявлені підприємствами суми є обґрунтованими.
Також питання тарифів передбачає проведення необхідних публічних процедур. Тільки після завершення всіх етапів може бути ухвалене остаточне рішення щодо нової вартості водопостачання та водовідведення.
Для населення значне підвищення стане додатковим навантаженням на сімейні бюджети. Особливо відчутними зміни можуть бути для домогосподарств із великим споживанням води. Водночас для громадян, які відповідають установленим критеріям, діє механізм житлових субсидій, покликаний частково компенсувати витрати на комунальні послуги.
Таким чином, можливі 300 гривень за кубометр наразі варто розглядати як один із розрахункових показників для окремих міст, а не як затверджений загальноукраїнський тариф. Реальна вартість послуг стане відома після подання обґрунтувань водоканалами та завершення процедури їх розгляду.