Масштаб повоєнного житлового будівництва в Україні залежатиме не лише від кількості зруйнованих або пошкоджених будинків. Одним із ключових чинників стане демографічна ситуація, зокрема кількість громадян, які після завершення війни вирішать повернутися з-за кордону. Саме тому вже зараз назвати точний обсяг житла, необхідного країні в майбутньому, практично неможливо.
Про це заявив голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин у коментарі журналістці Новини.LIVE Ясі Лепкій. За його словами, різні оцінки свідчать, що за межами України сьогодні можуть перебувати від 6 до 8 млн українців. Рішення цих людей щодо повернення безпосередньо впливатиме на майбутню ситуацію на ринку нерухомості та державні пріоритети у сфері відбудови.
Потребу в новобудовах визначатиме демографічна ситуація
Значна частина громадян, які виїхали після початку повномасштабної війни, продовжує володіти квартирами та будинками в Україні. Частина цієї нерухомості зараз використовується як орендне житло. Відповідно, якщо власники масово повертатимуться додому, структура попиту може суттєво змінитися.
За словами Сухомлина, саме кількість людей, які залишаться за кордоном або вирішать знову жити в Україні, допоможе визначити, скільки ресурсів необхідно буде спрямувати на житлове будівництво.
Цей фактор особливо важливий для планування відновлення міст і громад. Простого підрахунку зруйнованих квадратних метрів недостатньо, адже необхідно враховувати майбутню чисельність населення, внутрішню міграцію, розташування робочих місць та фактичний попит на квартири в різних регіонах.
Таким чином, житлова відбудова має спиратися не лише на оцінку воєнних руйнувань, а й на реальні демографічні зміни. Це дозволить уникнути ситуації, коли в одних містах виникне дефіцит квартир, а в інших новозбудовані об’єкти не матимуть достатнього попиту.
Громади отримають муніципальний орендний фонд
Паралельно Україна готується випробувати нову модель забезпечення громадян житлом. Йдеться про пілотний проєкт муніципального орендного фонду, до реалізації якого залучений Європейський інвестиційний банк.
За інформацією голови Агентства відновлення, через відповідний механізм планують залучити приблизно 100 млн євро. Фінансування має поєднувати кредитні та грантові кошти.
Модель передбачає, що новозбудовані об’єкти перебуватимуть у розпорядженні муніципалітетів. Громади зможуть використовувати квартири для вирішення локальних житлових проблем, зокрема тимчасово надавати їх внутрішньо переміщеним особам.
Такий формат може стати альтернативою практиці, коли забезпечення житлом фактично означає передачу квартири у приватну власність. Натомість муніципальний фонд залишатиметься ресурсом громади та зможе використовуватися для різних категорій мешканців залежно від актуальних потреб.
Пілотний етап також має показати, наскільки така система придатна для подальшого масштабування в інших регіонах України.
Нові будинки розподілятимуть між різними районами
Концепція муніципального житла передбачає переважно будівництво невисоких багатоквартирних будинків — орієнтовно до п’яти поверхів. При цьому створення великих кварталів, які складатимуться виключно з соціального або муніципального житла, не розглядається як оптимальний варіант.
Замість концентрації значної кількості таких квартир в одному місці планується розподіляти нові об’єкти між різними районами. На окремих ділянках можуть з’являтися один або два будинки, після чого аналогічні проєкти реалізовуватимуть в інших частинах населеного пункту.
Сухомлин пояснив такий підхід міжнародним досвідом. Концентрація людей, які опинилися у схожих складних життєвих обставинах, на обмеженій території може створювати додаткові соціальні проблеми. Натомість розосередження муніципального житла сприятиме інтеграції нових мешканців у громаду.
У перспективі ця модель може стати одним з інструментів післявоєнної житлової політики. Однак загальні обсяги будівництва держава зможе точніше визначити лише після того, як стане зрозуміло, скільки українців повернеться додому та в яких регіонах сформується найбільша потреба у квартирах.