Український уряд окреслив масштабне оновлення соціальної політики та трудового законодавства, яке планують реалізувати до завершення 2027 року. Серед ключових напрямів — перегляд механізму формування пенсій, розвиток накопичувальних інструментів, підготовка нового Трудового кодексу та подальша цифровізація працевлаштування. Водночас значна частина запропонованих нововведень поки залишається на рівні планів і потребує законодавчого затвердження.
Як повідомляє «Судово-юридична газета» з посиланням на Програму діяльності Кабінету Міністрів, документ із пріоритетами виконавчої влади був схвалений урядом 17 серпня та переданий на розгляд Верховної Ради. У ньому визначені завдання, строки їх виконання та відповідальні за реалізацію окремих напрямів.
Розмір пенсії хочуть тісніше пов’язати зі сплаченими внесками
Однією з центральних складових запланованих перетворень є пенсійна реформа. До кінця 2027 року влада має намір сформувати багаторівневу систему, у якій поєднуватимуться базове забезпечення громадян за віком, страхові виплати, професійні накопичувальні механізми та добровільні внески.
Запропонований підхід передбачає посилення залежності майбутньої страхової пенсії від трудового стажу та обсягу ЄСВ, сплаченого протягом професійної діяльності людини. Таким чином, тривалість офіційної зайнятості та розмір внесків мають відігравати більшу роль під час визначення суми виплат після виходу на пенсію.
Ще одним елементом можуть стати професійні пенсійні накопичення. Очікується, що цей механізм поступово замінюватиме частину спеціальних пенсій, які існують сьогодні. Паралельно громадянам планують надати ширші можливості добровільно накопичувати додаткові кошти на період після завершення трудової діяльності.
Раніше під час обговорення майбутньої моделі згадувалася мінімальна пенсійна виплата на рівні щонайменше 6000 гривень. Проте у фінальному тексті урядової програми такої гарантованої суми немає. У Міністерстві соціальної політики це пояснювали чинною юридичною залежністю соціальних виплат від прожиткового мінімуму. Тому 6000 гривень наразі варто розглядати як орієнтир реформи, а не встановлений законом мінімальний розмір пенсії.
Трудове законодавство готують до масштабного перегляду
Не менш суттєві зміни уряд передбачає для сфери зайнятості. Основою трудового законодавства в Україні досі залишається Кодекс законів про працю, прийнятий ще у 1971 році. Новий документ має врахувати сучасні моделі зайнятості, поширення дистанційної роботи, цифровий документообіг і необхідність наближення українських норм до стандартів Європейського Союзу.
У попередніх законодавчих напрацюваннях передбачалося розширення переліку трудових договорів, детальніше регулювання дистанційної та надомної праці, запровадження електронної взаємодії між сторонами трудових відносин, а також оновлення підходів до визначення мінімальної зарплати. Окремим напрямом називалася імплементація понад 30 директив ЄС.
Проте запровадження нового кодексу потребуватиме додаткових кроків. Урядовий законопроєкт №14386, який зареєстрували у парламенті та рекомендували до розгляду в першому читанні, 16 липня 2026 року був відкликаний. Відповідно, для реалізації положень нової Програми діяльності Кабміну знадобиться повторне внесення документа або підготовка іншої законодавчої версії.
Сервіси працевлаштування переводять у цифровий формат
Одночасно з оновленням законодавства влада розвиває цифрову екосистему «Обрій». Її планують використовувати як єдине середовище для пошуку вакансій, працевлаштування, професійного навчання, перекваліфікації та отримання пов’язаних із зайнятістю державних послуг.
Експериментальний проєкт електронного працевлаштування через цю систему стартував у січні 2026 року та має тривати два роки. Передбачається, що частину процедур працівники й роботодавці зможуть проходити дистанційно, тоді як необхідна інформація перевірятиметься за допомогою державних реєстрів.
Таким чином, затверджена Кабміном програма визначає передусім напрям майбутніх реформ, а не встановлює нові правила безпосередньо зараз. Для зміни пенсійної моделі необхідне відповідне законодавство, а питання нового Трудового кодексу доведеться знову врегульовувати на рівні парламенту. Тому конкретні умови, суми виплат та механізми роботи нової системи можуть змінитися під час підготовки й ухвалення необхідних законів.